За вікопомних часів російської та радянської імперій українців свідомо привчали до того, що ми не є нацією, спроможною відтворити свою древню державність Київської Руси, а відтак — козацьку-лицарську; що ми, українці — просто «малороси» та «хохли». Свідомо нав’язували думку про те, що Україна є «окраиной» Росії. У такий колонізаторський спосіб в енциклопедіях та довідниках, навчальних підручниках і посібниках «закономірно» всі славетні творці чи державні діячі українського походження вважалися «русскими», «отечественными», а то й «советскими». А Україні-Руси лишили тільки тих, хто ніякими мудруваннями «не вписувався» в державну русифікацію імперій. Йдеться про велета численних наук Івана Франка, якого нарекли просто «Каменярем». Так само чинили з Лесею Українкою-Косач. Імперські нівелятори нарекли її «Мавкою» або «социалисткою». А генiального поета Тараса Шевченка просто йменували «Кобзарем» за назвою його книжки поетичних творів.
Сьогодні, коли увесь світ відзначає 203-річчя від дня народження Тараса Шевченка, пропонуємо вам познайомитись з найвідомішими фотографіями видатного українця.
Відомо одинадцять фотографій Шевченка, до наших днів залишилось лише десять.
Як відомо, в роки юності та до заслання Тарас не фотографувався.
Перше його фото на прохання М. Дорохової зроблено 30 березня 1858 у А. Деньєра. На знімку ми бачимо поета в шапці й кожусі та з бородою, . З цього фото 1860 він виконав автопортрет.
Наступне, друге фото виконано у фотоательє І.Досса у 1858 році. На цьому Шевченко без головного убору, в білій сорочці і чорному піджаку. Після смерті І.Досса з його негатива зроблено кілька відбитків у фотоательє Д. Здобнова. Художники О.Бобров, В.Касіян, С.Красицький користувалися цією фотографією при написанні портретів поета. За цим же знімком І. Рєпін 1888 зобразив портрет для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Шевченка.
Третє фото, досить відоме, — в смушковій шапці й кожусі, з поголеною бородою — зроблено в квітні 1859 у того ж А.Деньєра. З цього фото Л.Жемчужніков замовив у Парижі літографський портрет (його неперевершено виконав літограф А.Муйєрон) і доставив до Петербурга. Шевченко підтвердив літографію підписом і використовував її, працюючи над останнім автопортретом. Після смерті кобзаря художники В.Мате, М.Мурашко, Ф.Красицький та ін. користувалися цим знімком для створення живописних, графічних і скульптурних портретів Шевченка. З цього ж фото І.Крамськой на замовлення П.Третьякова — засновника Третьяковської картинної галереї у 1871 році зобразив один з найкращих портретів Тараса Шевченка.
В 1859 Шевченко знову фотографувався у Деньєра — разом з своїми друзями Г. Честахівським, братами О. та М.Лазаревськими і П.Якушкіним. Лейпцігський майстер Ф.Брокгауз викадрував з цієї групи постать Шевченка і вигравірував її на сталі; пізніше і російськи. майстри робили з цього фото гравюри на металі, дереві.
До 1859 належить ще одна фотографія Шевченка. На ній поет зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею. Це невелике за розміром (9 на 12 см) фото дуже рідкісне. Виконав його, очевидно, теж А.Деньєр.
Під час перебування у Києві 1859 поет тричі фотографувався у І.Гудовського. На першому знімку він сидить на стільці у білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку (за цією фотографією художник Г.Цисс 1929 виконав портрет олією). На другому — сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках.
На третьому фото (погрудне) поет теж у білому костюмі з нахиленою вліво головою. З цього знімка Шевченко 1860 виконав офортний автопортрет.
До 1858—59 належить фотографія поета у темному костюмі, з якої 1859 М. Микешин зробив малюнок-портрет, репродукований ксилографією Є. Гогенфельдена у «Кобзарі» 1860, виданому коштом П. Симиренка. Цю фотографію Шевченко використав при роботі над офортним автопортретом 1860. Оригінал фото не зберігся.
Два останні знімки поета:
в чорному костюмі, в білій сорочці з чорною краваткою другий знімок— разом з Г. Честахівським виконані невідомим фотографом в кін. 1860 або на поч. 1861.
СТОЖАРИ, 7 березня