ФАКТ…
В українській культурі вареники, нарівні з борщем, є найтиповішою в українській національній кухні і часто згадуються в українському фольклорі.
Українці вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов’язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині міцне здоров’я та плодючість. Дівчата ворожать на варениках на Андрія, вареники як обов’язкову страву жінки несуть породіллі після пологів.
Вважалося також, що процес замішування тіста, був символом процесу творення всесвіту, його структури, де саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька, символ продовження людського роду. Символом молодого Місяця та продовження роду є вареник на різдвяному столі. На Святвечір готують особливі пісні вареники, які у західних регіонах України називають ‘креплики’ або ‘краплики’
Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його четвертої чверті – коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям ‘місячної’ наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні.
Вареники традиційно ототожнюють з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися нашими пращурами як жертовна їжа, присвячені богині води. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.
‘Аби Місяць сприяв добробуту людини, йому приносили жертву у вигляді вареників, або, як їх ще називають, варених пирогів, котрі за формою нагадують Місяць. Начинка вареників символізувала продовження роду. Вареники з пшоняною кашею сприймалися як символ майбутнього життя. Вареники з маком уособлювали множинність зоряного світу. Великою життєтворчою силою наділялися посічені в начинці яйця. Начинка з грибів сприяла чоловічій сназі, з риби – жіночій.’, – наголошував відомий український етнограф Валерій Войтович.
До речі…
Суто українські начинки для вареників – вишні, сир, цибуля, вишкварки тощо. Як начинку використовують також капусту, картоплю, гречану кашу, мак, варені і дроблені сухофрукти, а на Полтавщині – навіть варений горох, розтертий з калиною. Готову страву подають зі сметаною чи олією, зі смаженою цибулею. Вареники з вишнями, маком, яблуками, сливами, ягодами посипають цукром або подають в ягідних сиропах чи в меді. Сметану подають окремо.
ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ, 2 квітня
… І КОМЕНТАР
Хотілося б пригадати один факт з нашого заробітчанського життя в Іспанії. Позаторік, якщо не помиляюся, коли в Мадриді та його околицях розвинуло діяльність творче об’єднання «Наше Слово», серед кількох його членів визріла ідея організації та проведення Свята Вареника. Одначе ця ініціатива не знайшла належної підтримки в більшості поетклубівців, тому її поклали, як мовиться, під сукно.
Проте після проведених буквально нещодавно українських вечорниць у Барселоні, які ініціювала Голова асоціації «Джерело» Ольга Дзюбан, естафету вирішили підхопити представники столиці. А це – не хтось інший, як ті ж самі члени «Нашого Слова».
Тож, можливо, їм варто повернутися до втілення в життя ідеї «возвеличення» нашого чи не одного з найулюбленіших витворів кулінарного мистецтва бодай у форматі не окремого святкування, а в поєднанні з вечорницями. Міг би порадити залучити потенціал поетів, котрі б у формі віршів чи гуморесок, чи інших жанрів, спробували б оспівати наш національний продукт. А музиканти, співаки, хореографи знайшли б і музичні, і пісенні,і танцювальні твори, присвячені вареникам.
Факти відслідковує і коментує Лука МАЛИНОВСЬКИЙ.