Сторінка "Української громада Іспанії за права, честь і гідність українців"
Пропонуємо вашій увазі другу частину інтерв’ю з єпархом Паризьким для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу Борисом (Ґудзяком), який поділився своїми думками про особливості єпископського служіння для вірних УГКЦ, що проживають за кордоном (першу читайте тут). Як можуть співіснувати почуття приналежності до українського народу з інтеграцією в суспільство, в якому проживає емігрант?
Пропонуємо вашій увазі першу частину інтерв’ю з владикою Борисом (Ґудзяком), Єпархом Паризьким для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу, який поділився своїми думками про особливості єпископського служіння для вірних УГКЦ, котрі проживають закордоном. Ваше преосвященство, які виклики поставали під час вашого нового єпископського служіння для українських емігрантів? Як кожен переселенець, на особистому рівні я зустрівся з новою культурою, з цілком іншим способом життя. Виростав я в Америці, вчився пя'ть років в Італії, жив у Польщі, в Радянському Союзі в Україні, а Франція – це вже щось інше. Приходиться працювати в Бельгії, душпастирство є також у Швейцарії, треба нам в Голландії розвинути душпастирство. Це як блок – різний контекст, а в ньому ще є підрозділи відмінностей. І це для п’ятдесятилітньої людини не просто. Тож я розумію, в якому становищі перебувають наші заробітчани, наші нові іммігранти. Зрештою, я дитина іммігрантів. І цей процес для мене ще триває, мені треба працювати над вдосконаленням французької мови, вивчанням звичаїв.
10 січня ректор Українського католицького університету отримав від Міністерства закордонних справ посвідчення про статус закордонного українця. Офіційна частина вручення посвідчення закордонного українця відбулася в приміщенні УКУ в присутності працівників університету. «Мені приємно, що цей…
