Ти ще не вмерла, наша Україно,
І хрест важкий свій з гідністю несеш.
Вже вкотре піднімаєшся з руїни.
Хай знають всі – не вмерла і не вмреш!
Ти ще не вмерла, наша Україно,
І хрест важкий свій з гідністю несеш.
Вже вкотре піднімаєшся з руїни.
Хай знають всі – не вмерла і не вмреш!
Тебе палила, розпинала і вішала
Орда Батия,
А ти під тризубом вставала
І воскрешала місто Кия.
Тебе душили яничари –
Твої ж таки невірні діти…
Ти символ волі пам´ятала
І біль змогла перетерпіти.
І королі, й царі хотіли
Ім´я твоє зі світу стерти,
Та потупились іхні стріли –
Свободи дух не дав померти!
На зміну ім прийшли потвори
І стали кров твою смоктати,
Щоб і Дніпро, і сині гори
В червоне павутиння вбрати.
Комуна голодом морила
І руку брат підняв на брата..
О Україно, ненько мила!
Ти вижила в ‘обіймах’ ката!
Тож встань з колін, крокуй до волі!
Не вір облудним шахраям!
І у народів європейських колі
Ще, браття, усміхнеться доля нам