Михайло Григорук інженер з Вінниці, чверть віку пише статті та оповідання на злобу дня для душі, а душу має широку, хоче поділитися написаним з усіма, бо він є щедрий.
«Я б хотів, щоб мене читали
українці всього світу, щоб нас щось зближувало, якщо перефразувати
відомого класика ‘Українці всього світу, єднаймося!’.
ВІДПОВІДЬ.
В серпні 2009 року президент Росії надіслав відкритого листа в вигляді «говорящего письма» нашому президенту. В ньому він назвав нашого президента козлом за те, що наш розмовляє не його мовою, що вважає героями вояків УПА, а не власовців, що ми до сьогодні пам’ятаємо голодомор. Я б чужого президента послав до дупи і на цьому інцидент вичерпав би. Але наш теж не розгубився – як з кілочка: «Сам ти цап», але згодом поміркував і надіслав листа, правда, закритого. В ньому він повідомляє:
«Шановний колего, нам через інтернет сваритися незручно, бо це підриває наш вже й так надщерблений авторитет, особливо мій, тому відповідаю через дипкур’єра. В перших рядках свого листа хочу повідомити, що в вас негрів теж не дуже люблять. Хоча за що їх любити? Минулого тижня зустрічалося наше «Динамо» з їхнім «Шахтарем», таким чином, зустрічалися наші негри з їхніми. І що ви думаєте? Наші їхнім програли. Та після цього я цих чорножоп.., вибачайте, афроукраїнців з їхнього «Шахтаря» ледь не прокляв. І хто їх після цього буде любити? Це по-перше.
А по-друге, ви звинувачуєте нас в тому, що наші чиновники беруть великі хабарі, беруть кубинськими мішками. Відповідально повідомляю, що суддя Зварич взяв хабар не кубинським, а простим мішком, правда, трьома. В вас, між іншим, взятки теж беруть, не лантухами, але беруть. А Зваричу ці гроші дуже потрібні, ви звернули увагу на будинок його тещі? Та щоб його утримувати, треба створити ЖЕК, а це дорого коштує.
По-третє, ви звинувачуєте мене в тому, що мої незаконнонароджені діти їздять на «Бентлі» і жирують, як арабські шейхи. А як вони повинні жирувати і на чому їздити? На «Запорожці», чи що? Вони ж не чиїсь діти, а президентські, а наш президентський термін дуже короткий, ви ж знаєте це не гірше, ніж я, а ваші діти теж не на «Жигулях» їздять, я надіюсь.
По-четверте, ви звинувачуєте наших феодалів в полюванні на живих людей. Да, олігарх Лозінський підстрелив бомжа, але ж той забрів на його мисливські угіддя, а ми знаємо закон, що якщо дичина появляється на мисливській території, то вона належить власнику цієї території. А Лозінський потім, як його знайдуть, викупить ліцензію на відстріл бомжа і на цьому інцидент з законом владнається.
По-п’яте, ви звинувачуєте нас в тому, що будь-хто, хто має гроші, може купити зірку Героя України. Ось тут ви помиляєтесь, бо багатих у нас багато, а Героїв мало. Да, тато-Порошенко купив зірку Героя, бо він не багатий, він – дуже багатий і може дозволити собі такий дріб’язок, бо мати пів-України і не мати зірки Героя – це велика зневага до себе, рідного.
По-шосте, ви звинувачуєте наш парламент в безмежній корупції, бо щоб попасти в нього і зватися народними депутатами, вони платять скажені гроші. Да, платять. Але двадцять мільйонів євро – не такі вже скажені гроші. Для них, звичайно, бо це ж не їх останні гроші, за душею ще щось залишилось. А якщо ми ціну спустимо, в парламент попруться всі, і народних депутатів буде не 450 голів, a цілих 45 мільйонів. Так що цим бар’єром ми обмежуємо не тільки кількісний склад, а й якість нашого законодавчого органу.
По-сьоме, ви нам нагадуєте, що в митних інститутах вчаться тільки дітки митних начальників. Нам про це нагадувати не треба, ми це чудово знаємо. А хто повинен вчитися на митника? Діти обдарованих батьків? Але ж тоді всі суми хабарів за ввіз і вивіз контрабанди будуть знати ці обдаровані батьки, а за ними родичі, знайомі і сусіди. І пішло, і поїхало. А для чого тоді ми будували цю митну піраміду? Щоб розголос про неї пройшов по всій країні і будь-який митний начальник зарплату одержував як майстер на заводі? Для чого ж тоді ми оранжеву революцію здійснили? Для рівності? Да, але треба, щоб хтось був все-таки рівніший. І не забувайте, між іншим, про династії.
По-восьме, ви твердите, що Україна спивається, що ми планомірно споюємо свій народ. Так і хочеться сказати «сам такой». Ви подивіться на свою нещасну Росію: половина народу п’яна до обіду, а друга половина –після. А якби вони протверезіли, то до вечора розігнали б всю вашу власть. Ось і ми боїмось тієї ж печальної участі, бо п’яним народом легше управляти, бо тверезий починає думати, а в п’яного на думці тільки одне: як похмелитися.
По-дев’яте, ви натякаєте, що наші працівники місяцями не отримують зароблену плату. Але ж це ваш Ульянов-Ленін сказав: «Коммунистический труд есть бесплатный труд, труд добровольный без условия о вознаграждении, труд по привычке трудиться как потребность здорового организма». Всі наші організми, що виходять на роботу, здорові і вони працюють за звичкою і без винагороди, значить, наші працівники живуть уже при комунізмі. Уявляєте, інші народи через десятиліття прийдуть до комунізму, а ми вже там – в президії сидимо.
По-десяте, ви нам нарікаєте, що наш парламент вже півроку не працює. Да, не працює, бо всі народні депутати хочуть підняти для народу соціальні стандарти. Хочуть підняти, але не бажають, щоб їх піднімали, бо прийдеться ділитися награбованим. Да, в нашому парламенті повторюється ситуація з позбавленням депутатської недоторканості – начебто всі за її позбавлення, але ніхто цього не хоче. Ви кажете, парадокс? Ні, це в нас ментальність така.
По-одинадцяте… Що кажете, й цього достатньо? Ну що ж, на цьому буду кінчати свого цінного листа.
Пишіть, дорогий колего, тільки не через інтернет.
З повагою, поки що президент Ющенко».
ПРОГРАМА.
Ми, Партія Мільярдерів, йдемо во власть, бо нема більше сил
терпіти знущань над нашим бідним, нещасним і багатостраждальним
народом. Всі партії до влади рвуться і лише обіцяють, що будуть щось
для вас робити, а ми йдемо, щоб не обіцяти, а виконувати. І виконаємо,
обіцяємо, що виконаємо всю нашу програму до Спаса, а може й раніше –
до першотравневих свят. А програма наша дуже проста:
1. Відмінимо ранкове вставання на роботу.
2. Продовжимо перерву на обід до вечора.
3. Обідати будете лиш в ресторанах, причім, безплатно.
4. Зарплату будемо вам видавати двічі на день. Ні, тричі.
5. На роботу, на обід і з роботи всіх будуть возити на таксі, причім,
безплатно.
6. Відпустку продовжимо до трьох місяців, ні, до шести.
7. Осінь і зиму відмінимо, бо холодно і мокро.
8. Відмінимо прививки від краснухи і введемо в школах видачу кокаїну,
морфію та гашишу.
9. В випускних класах відмінимо всі екзамени, а Маріванна буде сама
складати екзамен з балету.
10. Всім жінкам гарантуємо по чоловікові, чоловікам – по
любовниці, старим дівам – по два чоловіки, старим бабам – по молодому
дідові, ну а всім зятям – по тещі-мільйонерші, що живе на Багамах, і
зять її буде бачити один раз в місяць, і то лиш по інтернету.
11. Включимо до Шенгенської зони всі села і райцентри.
12. Всіх зеків випустимо на волю і пошлемо відпочивати на Канари на три
роки кожного. Як кажуть, із нар – на Канари.
13. Всіх бомжів приймемо до лав нашої партії і віддамо їм свої
заміські дачі.
14. Жінкам, що розвелися і забажали стати знов дівчатами, наші
депутати будуть видавати про це довідки.
15. На Великдень для своїх виборців ми організуємо екскурсію в
космос. На борту будуть більярд, боулінг, шейпінг та нарди.
16. Кожному на день його народження ми подаруємо на його вибір:
авто- мобіль, трамвай, тролейбус, літак чи асфальтний каток.
Щойно ми приватизуємо бюджетний комітет (вважай, він вже наш!),
всі виборці, що голосували за нашу партію, до Спаса стануть
мільярдерами, а може й раніше – до першотравневих свят. Бо всі лише
обіцяють, а ми вже виконуємо.
Ваша Партія Мільярдерів.
Коли по радіо зачитали програму цієї партії, в апаратній,
напевне, забулися вимкнути мікрофон і слухачі почули подальші розмови:
– Слышь, Хмель, а электорат к нам пойдет? Ведь каким лохом надо
быть, чтобы поверить, что кто-то, кроме нас, станет миллиардером.
– Да брось ты, Щетина, не парься, если эти лохи верят в отмену
депутатской неприкосновенности, то в нашу, конкретно, программу они
поверят с удовольствием. А с нашим, чисто, баблом мы их заставим
поверить.
Після цих слів мікрофон вимкнули, а я про це пожалкував, бо
діалог між Хмелем та Щетиною цікавіший за їхню <<конкретну>> програму.