ПРЕС-РЕЛІЗ
УКРАЇНСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА СЛУЖБА
20 січня в Центрі
національного відродження відбувся круглий стіл до Дня Соборності України
«Соборність України:1919-2012. Реальність чи ілюзія?», організований ЦНВ,
Українською Інформаційною Службою за сприяння громадянської ініціативи
«Оновлення країни».
В заході взяли участь Михайло Ратушний –
голова УВКР, Тарас Рондзістий – директор Центру національного відродження,
Вахтанг Кіпіані – головний редактор інтернет-видання «Історична правда», Роман
Круцик – Голова КМО товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, Остап Кривдик –
політолог, Сергій Пантюк – літератор, громадський діяч, Віктор Рог – головний
редактор газети «Шлях Перемоги», Сергій Пархоменко – Українська Інформаційна
Служба, Валерій Малькін – заступник голови громадсько-політичної організації
«Українська справа», Сергій Кузан – голова ВМГО «Молодіжний Націоналістичний
Конгрес».
Експерти обговорили питання як історичного
підґрунтя здобуття соборної української держави, так і питання здобутків та
перспектив досягнення порозуміння та єдності українського народу в сучасних
політичних умовах.
Так, історик, головний редактор
інтернет-видання «Українська правда» Вахтанг Кіпіані зазначив, що в сучасних
умовах важливо зберегти ті здобутки, яких вдалося досягти за роки незалежності,
і що варто не допускати перегляду деякими політиками мовного законодавства чи
досягнень в гуманітарній сфері.
Головний редактор «Шляху Перемоги» Віктор Рог
додав, що наразі слід поборювати всі сепаратистські дії, не давати ходу
закликам, що, мовляв, варто відділити Галичину, Крим чи Донбас і тоді ніби то Україна
заживе щасливим життям.
Голова Української Всесвітньої Координаційної
Ради Михайло Ратушний, свідок і активний учасник подій 1989-1991 років, коли Україні
відкрито почали відзначати День Соборності, вибудовували живий ланцюг між
Києвом і Львовом, додав, що соборність варто визначати як процес, а не стан і
тоді можна сміливо говорити про те, що вона не відбулася.
Також учасники круглого столу закцентували
свою увагу на помилках, які допускали політики в останнє десятиріччя,
намагаючись скріпити дві частини України і досягти порозуміння між західними та
східними українцями.
Роблячи висновок з дискусії, експерти дійшли
спільної думки, озвученої Михайлом Ратушним, що прагнення українського народу
до єдності перемогло дурість вітчизняних політиків.
ПРЯМА
МОВА:
Роман Круцик, голова КМО товариства Меморіал
імені В.Стуса: «Розповідаючи про незалежність
і соборність, варто акцентувати увагу на тому, як за це змагали й жителі
південно-східних регіонів України, тоді люди почнуть розуміти, наскільки
прагнення до єдності українців стало загальнонаціональним явищем».
Михайло Ратушний, голова УВКР: «Не треба сприймати соборність України як
уніфікацію. Соборна України сильна перш за все своїм різноманіттям. Тому можна
казати, що ми досягли соборності в межах країни, хоча вона є неповною без
Кубані, Вороніжчини та інших етнічних територій. Ми повинні пам’ятати про тих
українців, що складають нашу діаспору. Необхідно виборювати для них ті речі,
які прописані в міжнародному праві. Українці на своїх етнічних землях, які не
входять до складу нашої держави, повинні мати ті ж права, що їх мають румуни,
угорці чи поляки в Україні. Ми повинні сприяти відновленню української церкви,
української книги, українських газет на теренах, де мешкають наші брати,
проводити студентські, наукові, культурні обміни з населенням тих територій,
які межують з нашою державою. Тоді нам буде простіше досягти соборності в
повній мірі».
Остап Кривдик, політолог: «На жаль, було чимало помилок, прорахунків,
допущених попередньої владою, через які антиукраїнські сили почали розігрувати
карту розколу. Проблема в тому, що «помаранчеві вожді» не виконували своїх
обіцянок, зраджуючи власні ж принципи, коли справа доходила до виборів. Тому
населення України розчарувалося в них і зневірилося, хоча між собою, насправді,
українці західних та східних областей не мають жодної ворожнечі, як би хто не
казав».
Сергій Кузан, голова ВМГО «Молодіжний
Націоналістичний Конгрес»: «Вся нинішня
ситуація на Сході України, в якій дехто хоче бачити «розкол», насправді полягає
в тому, що населення східних областей не бачить альтернативи тим політикам,
яких вони обирали. Їм треба її запропонувати. Зі свого досвіду знаю, що на
Сході готові підтримати й тих, кого вважають «бандерівцями», для цього
всього-на-всього треба вирішити їх, мешканців східних та південних регіонів, насущні проблеми».
Сергій
Багряний, УІС