А крім них ще й інших захисників нашої Вітчизни, які брали участь у трагічних подіях трирічної давнини під час Революції Гідності, віддали своє життя в жорстокій боротьбі, захищаючи демократичні цінності на Майдані та територіальну цілісність України на Сході. Цій роковині присвятили свою концертну програму, яка відбулася в неділю, 19 лютого, артисти Одеського Національного Академічного театру опери та балету Віталій Галько, Андрій Ріпак і Петро Свірідов. З цієї ж нагоди відбувся також мітинг-реквієм у центрі Мадрида, а саме на площі Іспанії, поряд з пам’ятником видатному письменникові Мігелю Сервантесу де Сааведрі та його безсмертним героям – Дон Кіхотові та Санчо Пансі. І в третьому заході цього ж дня, а саме концерті дитячого ансамблю танцю «Кричевчанка», згадувалися герої Небесної Сотні. Більше того, їм було присвячено окрему хореографічну композицію.
Зрештою, про все за порядком.
КОНЦЕРТНА ПРОГРАМА В ПАРЛІ
Вигуками «Браво!», «Молодці!», а наприкінці ще й дружнім громовим «Дякуємо!» зустрічали глядачі виступ трьох артистів Одеської опери в культурному центрі міста Парла, що неподалік від Мадрида.
Між іншим, хоч і не надто багаточисельна аудиторія зібралася в залі, але вона виявилася напрочуд сприйнятливою до досить таки незвичайної програми, запропонованої співаками. Адже у виконанні Віталія Галька, Андрія Ріпака та Петра Свірідова, який ще й чудово вів концерт, звучали оперні твори світової класики, які поєднувались з українськими народними та естрадними піснями.
Проте публіка виявилася дуже й дуже вдячною, що відобразилося в подяках посла України в Іспанії Анатолія Щерби, матері одного з артистів Марії Галько (вона ж виступила ініціатором концертів у Мадриді та Валенсії), а також пані Марії Осемчук, котра по-материнськи, щиросердечно та зворушливо ніжно звернулася до хлопців, завдячуючи їм за пречудовий спів.
Це було вже наприкінці. А ось першим твором, який продовжив концерт після українського гімну (заспівував лауреат міжнародного конкурсу Віталій Галько), стала добре відома всім тужлива лемківська народна пісня часів трагічних подій на Майдані «Пливе кача», яку хлопці виконали втрьох. Потім, змінюючи одна одну, звучали арії з опер Верді, де Куртіса, пісні Тараса Петриненка «Україна» та Миколи Мозгового «Кохана», «Балада про Довбуша», неаполітанська пісня «Dicinticello vuie», українські народні «Стоїть гора високая» й «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (на слова Івана Франка), «Дивлюсь я на небо» (слова М.Петренка, музика В.Заремби, Л.Александрова), безсмертний твір Франца Шуберта «Аве Марія». А завершила виступ відома кожному «Молитва за Україну» Миколи Лисенка, яку більше знають за її першими рядками: «Боже, великий єдиний, нам Україну храни…»
Безумовно, ця концертна програма гідно возвеличила подвиг мужніх захисників Батьківщини, наповнюючи серця й думки присутніх глядачів, середяких, що дуже приємно, були й іспанці, особливими відчуттями. Зрештою, так і повинно бути, адже нашу пам’ять про героїв не вбити.
МІТИНГ-РЕКВІЄМ НА ПЛОЩІ ІСПАНІЇ
Позаминулої суботи та неділі подібний захід, зорганізоаний нашими краянами, відбувся в багатьох європейських містах: Римі, Лісабоні, Бразі, Парижі, Берліні та інших. Основним лейтмотивом цієї всеукраїнської акції стали слова: «ВШАНУЙ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!» Звісно, всюди відзначено третю річницю трагічних подій Революції Гідності, вшановано полеглих героїв – «білих лебедів» Небесної Сотні.
У центрі Мадрида, на площі Іспанії, на мітинг, ініційований асоціацією «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців», зібралося багато українського люду. Провадив захід голова цього громадського об’єднання Юрій Чопик, який після вступного слова запропонував вшанувати пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.
А потім почергово запрошував бажаючих виступити. Серед таких зголосилися: Посол України в Іспанії Анатолій Щерба, перший радник цієї ж дипломатичної структури Ігор Семенюк, у недалекому минулому, оскільки ця структура зараз заборонена, Голова Об’єднання українців Росії Валерій Семененко (нині – член Ради директорів Світового конгресу українців), іспанський педагог Хорхе Мартін, поет, публіцист і громадський діяч Василь Квасновський. Учасниця творчого об’єднання «Наше слово» Валентина Гуменюк прочитала свій вірш, приурочений трагічним подіям трирічної давнини. А Оксана Патроник озвучила молитву українського націоналіста. Вперше на мітингах у іспанській столиці прозвучав гімн Організації українських націоналістів. Дуже доречним став виступ перед присутніми на мітингу-реквіємі артистів Одеського Національного Академічного театру опери та балету Віталія Галька, Андрія Ріпака та Петра Свірідова. Вони виконали дві пісні: «Плине кача» та «Боже, великий єдиний».
Безумовно, провідною темою, яка об’єднала всі виступи, була згадка про світлу пам’ять Небесної Сотні. Про Героїв, які творять новітню українську історію. Вони стали прикладом відданості, бо віддали за Україну найдорожче – своє життя. А зараз споглядають на нас з небес і є прикладом того, щоб ми єдналися в нашому спільному прагненні будувати вільну незалежну державу. В цьому контексті напрошується висновок про те, що найкращим вшануванням пам’яті Героїв Небесної Сотні стане виконання того, за що вони полягли.
ЗВІТНИЙ КОНЦЕРТ АНСАМБЛЮ ТАНЦЮ «КРИЧЕВЧАНКА» В АЛЬКАЛІ-ДЕ-ЕНАРЕС
Безперечно, його організатори, а ними стали члени громадського об’єднання «Українці Алькали» на чолі з Андрієм Модрицьким, українська християнська суботня школа «Світанок» (директор Мирослава Косовська) не могли пройти повз київські події на Майдані, які відбулися три роки тому. В цьому плані всіх глядачів надзвичайно схвилювала танцювальна композиція «Присвята Небесній Сотні», яка є одним з основних номерів у репертуарі танцювального колективу.
Якщо хтось дозволить собі звинувачувати організаторів у влаштовуванні танців «на кістках», то прошу таких не поспішати з передчасними та необгрунтованими висновками. По-перше, потрібно чітко відрізняти концерт від гульбища, забави, веселощів. А по-друге, не можна не погодитися з директоркою школи «Світанок» Мирославою Косовською, яка доречно зауважила, що виступ «Кричевчанки» стане гідною відповіддю ворогам, проявом незнищенності українського духу, високим мистецтвом виконання підтверджуватиме нашу волелюбність, нескореність, нездоланність.
Усі ці якості продемонстрували на сцені молоді танцюристи , вихованці обдарованого хореографа-педагога Олександра Ситнікова. Він, не забуваючи свого вчителя з львівського народного ансамлю танцю «Мрія», заслуженного діяча мистецтв України Михайла Кричевця (власне, в його честь і названо алькалівський колектив), прагне передати своїм підопічним все те найкраще, що увібрав від свого авторитетного маестро. Тому так пречудово дивляться на сцені такі хореографічні композиції, як «Привітальний», «Рушник Тарасові Шевченку», «Плескач», «Тропотянка», «Повзунець», «Дівчина-весна», «Карпатьська сюїта», «Чардаш», «Веснянка», «Гуцулка», «Українська кадриль», «Залицяльники» та інші.
22 танці було винесено на суд глядацької аудиторії. А це, разом з тим, і – 22 костюми. Можете собі уявити, скільки праці вкладено, ентузіазму та наснаги?! І в цьому велетенська заслуга керівника, вчительського колективу, батьків, без яких такі здобутки були б нездійсненні. Все це належно оцінено на відповідному рівні, адже концерт «Кричевчанки» завершився навдивовиж радісною подією. Голова Секретаріату Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Алла Кендзера з цієї нагоди спеціально завітала з Києва, щоб особисто поздоровити ансамбль з величезним успіхом, а саме з присвоєнням звання зразкового. Між іншим, це – перший випадок в усій українській діаспорі.
У цьому їй також допомагала голова української асоціації «Джерело» з Барселони Ольга Дзюбан.
Зрозуміло, що після такого приємного повідомлення зал вибухнув оваціями й аплодисментами, які розділили також консул Посольства України в Іспанії Володимир Грабовенко, представники іспанських владних струтктур, гості з культурно-освітнього центру «Дивосвіт», що в Алькорконі.
Ясна річ, цього вечора в культурному центрі (Auditorio Paco de lucia) лунали щирі привітання, вручалися грамоти, подарунки та квіти. І від такого величного моменту чи не усіх не полишало почуття гордості за нашу рідну неньку-Україну.
(Продовження незабаром)
Фоторепортаж Калини МИРСЬКОЇ.