Її голос зачаровує. Глибокий і проникливий, змушує не одного із присутніх на її концертах і плакати, і сміятися, насолоджуючись майстерністю виконання співачки. Наталію Полевик дуже часто можна побачити на сценах Іспанії, з яких вона радує своїм талантом найвибагливішу публіку.
Від кого успадкували голос?
Відповісти на це питання досить складно, бо я народилася у сім’ї, де ніхто не співає і ніяким чином не пов’язаний із музикою. Швидше за все, це той дар, що я отримала при народженні і відкрила в собі випадково у 15 років. Саме тоді прийшла до церкви і почала співати у хорі. Це стало початком моєї музичної кар’єри.
Як складалася Ваша музична кар’єра на Україні?
Після закінчення школи, не маючи музичної освіти, але маючи голос, вступила до музичного училища. Під час вступних іспитів до нього набрала 9 балів із 10, що дало мені можливість навчатися безкоштовно. Це було перше, що здивувало моїх рідних та близьких. Переїхавши до Києва, продовжувала навчання. Закінчила музичну академію по класу вокалу. Брала участь у різних концертах. Близько двох років співала у музичному гурті «Рема», у складі якого давала концерти по всій Україні.
Чому вирішили переїхати до Іспанії?
Мабуть, я краще скажу, як ми сюди потрапили. Однозначно, ми їхали не грооші заробляти. Але шляхи Господні несповідимі. У той час, коли всі платили шалені гроші, щоб приїхати сюди нелегально, ми з сім’єю потрапили до Іспанії легально і всьго за 100 гривень.
Які можливості маєте тут для занять співом?
На даний момент я співаю в іспанському капельному хорі, а також беру уроки вокалу.
Які стосунки складаються у Вас із іншими співаками хору?
Дуже хороші, дружні. З деякими колегами складаємо програму сучасного напрямку, виконуємо естрадні пісні.
Знаю, що, крім української та російської, співаєте іспанською й англійською мовами. Наскільки складно українському голосу пристосуватися до особливостей співу іспанською мовою?
Якщо говорити про естрадний спів, то вся кладність полягає у правильній вимові слів. Якщо ж говорити про стиль фламенко, то тут набагато складніше. Але я вважаю, що якщо є бажання і готовність трудитися, то можна всього досягнути і всьому навчитися.
Як часто доводиться витсупати тут перед українською публікою? І перед іспанською?
Складно відповісти. Бувають періоди, так би мовити, застою, а бувають моменти, що виступаю щотижня. Але оскільки ми живемо в Іспанії, то я частіше виступаю перед іспанськомовними глядачами.
Який із виступів в Іспанії запам’ятався найбільше?
З якого боку: хорошого чи поганого? Річ у тім, що мені довелося виступати в одному університеті, де апаратура зовсім не була налаштована, і мені не залишалося нічого іншого, як співати без музичного супроводу. Але залишилися спогади про підготовку до виступу.
Вас на сцені часто можна побачити із маленькою донечкою Діаною. Вона успадкувала мамин хист до співу?
Останнім часом мені здається, що так. Із самого народження вона «вбирала» в себе усі музичні нотки. Діана дуже любить співати і танцювати і не може спокійно сидіти, коли грає музика, не кажучи вже про те, що відбувається, коли я виходжу на сцену.
Наскільки важливою у Вашій творчості є підтримка сім’ї?
Напевно, варто сказати, що я багато чого не досягнула б чи просто не мала б, якби не підтримка мого чоловіка. Починаючи від навчання і закінчуючи поїздками на концерти. Його допомога завжди надихає мене зробити на сцені щось більше, ніж я можу.
Де Ви бачите своє майбутнє? Яке місце в ньому буде належати співу?
У мене є величезне бажання записати свій диск, щоб своєю творчістю просто дарувати людям хороший настрій. Знаю, що це досить складно, але не опускаю рук. А взагалі, спів − це частинка мене і завжди буде у моєму житті на першому місці.
Тож успіху Вам у творчості та особстому житті.
(Із Наталею Полевик розмовляла Лариса Шіпко)