Пропозиції?

sila-viri-i-molitvi-za-inshikh-zcilennja            Науковці визнали: щира віра та молитва можуть бути не менш ефективними, ніж ліки Свято Вокресіння — свято великого дива, у яке повірили мільйони людей у всьому світі. Але дива Ісус Христос являв і раніше, за свого життя.

            У Євангеліях згадується чимало випадків, коли Христос позбавляв недуги хворих. Без операції та ліків він повернув зір сліпому, доторком своєї руки зцілив Петрову тещу, котра лежала в гарячці. За одну мить і на віддалі вилікував смертельно хворого сина царедворця, себто оздоровив недужого, навіть не бачачи його.
            Так, Він мав велику, надприродну силу. Але кожному з нас все одне розумом до кінця важко збагнути, як Христос оздоровлював без ліків та скальпеля?! 
            Одні науковці стверджують, що він був добрим психологом, мануальним терапевтом. Японські дослідники з допомогою математичного моделювання взагалі здивували світ, заявивши, що Ісус мав екстрасенсорні здібності та займався йогою. "Саме тому, – пояснили вони, – Христос легко ходив по воді". Припущення можуть бути рiзнi, але очевидно одне: Ісус зцілював тих, хто вірив у Нього. Отже, віра та щира молитва здатні творити дива і сьогодні?

 

            Від Христа чекали чуда
            – Скільки випадків дивовижного зцілення важкохворих описано в Євангеліях? В одних згадується про 11, в інших – про 20…
            – Насправді їх було багато, – каже священик Володимир Топоровський. – Точної кількості не знайдете ніде, бо, наприклад, у євангелiстів Матея, Марка та Луки випадки зцілення, які явив Христос, нерідко повторюються.
            У Євангелії від Марка читаємо, що після того, як Ісус зцілив Петрову тещу в її оселі, "коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим. Усе місто зібралося під дверима. Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів". Тобто, ми знаємо лише невелику частину того, що учинив Христос. Апостол підкреслює: якщо описати все, що Він робив, то світ не вмістив би цих книг.

            – Як зцілював Ісус? Без ліків та медичних засобів…

            – Христос не вчинив жодного чуда там, де не було віри, – переконаний магістр богослов'я Анатолій Бабинський. – Людина мусила вийти до Нього назустріч зі своєю вірою чи навіть краще – довірою. Повною довірою. Звісно, Христос був добрим психологом, Він був досконалим психологом, бо знав кожну людину наскрізь, як знає нас Бог. Ісус не раз це виявляв у розмовах із людьми, наприклад, із самаритянкою біля джерела. Щоб уздоровити людину, Йому було достатньо сказати слово. Бог словом світ створив, то що ж Йому вартувало вилікувати недугу?!
            Христос не зцілював відразу. Цьому, як правило, передував діалог. Він не робив нічого проти волі людини. І також завжди звертав увагу на її внутрішній стан: чи зціляв когось, відпускаючи гріхи, як паралітика, якого принесли друзі, чи кровоточиву жінку, котра з вірою торкнулася Його.
            Як Христос зціляв та що Він переживав тодi, навряд чи хтось може знати точно. Але є очевидним, що людському горю Він співстраждав. Пригадайте, як Ісус заплакав за померлим Лазарем. Хоч за якийсь час уже його воскресив. У цьому уривку бачимо Його як людину і як Господа. Людину, яка плаче, і Господа, який воскрешає.
            – Коли Ісус зцілював, то Він питав людину: чи ти віриш?, – розповідає Ігор Козловський, доцент, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків. – А далі додавав: "То по вірі твоїй і отримаєш те, чого ти хочеш".
            Розмови про те, що Христос був екстрасенсом чи ще кимось – це не більше, аніж намагання людини сучасного світу пояснити дивовижне, незбагненне, те, що виходить за звичайні рамки. Оце якраз і є межа між людиною віруючою та слабовіруючою — намагання останньої раціоналізувати світ. Віра – це коли ми віримо в те, чого не бачимо, у невидиме. А, коли спиратимемося тільки на те, що бачимо, то це вже не віра.
            – Христос зцілював, щоб люди повірили в його силу, щоб пішли за ним?
            А. Бабинський: – Насправді, Ісус не зцілював когось, щоб навернути. Так, видається, було б простіше. Є хвора людина, Христос її зцілив, і зрозуміло, що вона, переконавшись, у Його надприродній здатності, пішла б за Ним. Але в цьому випадку було б насилля над людською свободою. Це був би примус під впливом чуда, а не вільний крок людини назустріч Божій любові і милосердю, які якраз зціляють наші рани. Христу не треба було щось доводити, хоч люди навколо Нього постійно вимагали чудес, щоб Він таким чином довів, що Він Син Божий. Христос відкидав такі спокуси, як відкинув спокусу диявола такого ж характеру.
            Та до кінця збагнути Тайну Христа неможливо. Навіть наше пізнання, зібране за 2000 років, не в змозі охопити її вповні. Ми далі і далі пізнаємо Ісуса.
           

 

 

            Десять років не ходила, а тут — встала і пішла
            – З Євангелія відомо, що Ісус зцілював, навіть тих, за кого просили інші – як-от сотник за свого слугу, батько за біснуватого сина.
            В. Топоровський: – Так, важливою також є віра і тих людей, котрі просять про зцілення для хворого. Маємо справді дуже гарний приклад, коли батько прийшов просити Ісуса, щоб Вiн врятував його сина. Перед тим із проханням зцілити підлітка бідолашний звертався до учнів Ісуса Христа – апостолів. "Я просив, але вони не змогли", – казав розчаровано батько. Коли апостоли спитали Ісуса, чому вони не змогли зцілити сина, то Він звертав увагу на ще слабку віру батька.
            Зустрівшись пізніше із батьком хворого, Ісус запитав його: "Чи віриш, що я можу це зробити?". Той відповів: "Вірую, Господи. Але допоможи моєму невір'ю". Тобто, батько хворого підлітка хотів вірити, віра вже зароджувалася у ньому, але була ще слабка та потребувала укріплення. Христос це знав, розумів, тому зцілив
підлітка.
            – Випадків чудесного оздоровлення є багато і сьогодні, коли недужі зцілюються біля святого джерела чи ікони, мощей святих. Як пояснити це?
            І. Козловський: – Насправді зцілюють не ікони, не святі джерела і не мощі, а віра. Це легко пояснити. Зазвичай люди, котрі оздоровилися, втратили надію на те, що їм допоможуть звичайні методи лікування. Вони настільки поринають у це покаянння, смирення, настільки увірують в Господа, що вступають у справжній непідкупний діалог з Богом. Вони повністю покладаються на його волю.
            Це незбагненне, це процес, який сучасна наука пояснити не може. Яким чином людина, котра не ходила десять років, прийшла до святого джерела, скупалася і стала на ноги?! Ми досі не знаємо, як це відбувається, який механізм такого дива.            Нам би хотілося знайти відповіді, пояснити. Але як тільки ми це намагаємося зробити, закінчується віра і починається раціоналізація. Коли розум починає перечити вірі, то дива немає…
            – Якщо Господь так любить віруючих і співчуває їм, тоді чому посилає страждання? Буває, що людина ревно молиться, ходить до церкви, усе життя вірує в Господа, але помирає в страшних муках чи передчасно гинуть її діти.
            В. Топоровський: – Згадаймо приклад святого Йова. Бог дав йому сім синів і три доньки, а також великий маєток. Йов був добрим батьком убогих і сиріт, помічником удовиць, оборонцем покривджених. Але правдиву побожність найкраще пізнати у нещасті.
            Бог дозволив сатані спокушати Йова великими терпіннями. За один день він втратив маєток, дітей і слуг, але не нарікав за це на Бога. Потім сатана покарав його страшною проказою, але навіть за намовою своєї дружини, яку спокусив диявол, Йов не образив Господа. І Бог винагородив за це побожного Йова — повернув здоров'я, пошану людей, дав йому вдвічі більший маєток, знову десятеро дітей і ще сто сорок вісім літ щасливого життя. Отже, не
нарікаючи, терплячи, людина може зібрати заслуги для наступних поколінь. Це іспит віри. Христос терпів, і нам треба терпіти.
           

            Молитва омолоджує
            – Яку молитву варто промовляти тим, хто хоче оздоровитися? Адже молитва – це один із шляхів до Бога, до Ісуса.
І. Козловський: – Найсильнішою вважається молитва за когось. Тобто, коли просимо не за себе, а за ближнього. Це молитва матері за дитину, дружини – за чоловіка.
            В. Топоровський: – Найдієвішою молитвою на оздоровленя є читання Євангелія, тобто Слова Божого. Воно для людини є дуже помічним, бо тими прикладами, що описані в ньому, скріплює віру людини.
Великою силою є і спільна молитва, молитва в храмі. "Де двоє або троє зберуться в моє ім'я, там Я серед них" – казав Ісус. У нас, наприклад, є гарна практика соборування, коли у Святому Таїнстві Єлеопомазання задіяно сім священиків. Число сім означає досконалість. Маємо багато свідчень людей, котрі в чудесний спосіб оздоровляються через це Таїнство.
            А. Бабинський: – Молитва зцілює наші рани внутрішні, глибокі, відкриває людину на Боже милосердя. Тому це впливає на всі сфери її життя і часто й на фізичне здоров'я також. Проте не слід думати, що, якщо я відтарабаню півмолитовника, то оздоровлюся. Стосунки з Богом – це не стосунки з комп'ютером, де можна натиснути кнопку, і матимеш результат. Хоча сучасна людина дуже часто все розглядає саме під таким кутом: натиснув – отримав. А як не отримав – значить Бога немає…

            – Яким чином молитва оздоровче впливає на людський організм. Що каже наука?
            – Молитва позитивно впливає найперше на клітини крові, – розповідає доцент, кандидат медичних наук Михайло Лазорик. – Ми це експериментально довели. Дослiдження проводилося на п'ятнадцяти добровольцях. Кров у обстежених забирали з пальця та вени до читання молитов та пiсля. У це важко повірити, але пiсля першого ж разу, як над пацiєнтом промовили молитву, значно пiдвищилися захиснi сили його органiзму.
            Не буду голослівним. 27-річному пацієнтовi був поставлений дiагноз – посттравматичний остеомiєлiт правої стегнової кiстки (виражений запальний процес у кiстках ноги). Після прочитаної молитви як у капiлярах, так i у венi лейкоцити в крові пацієнта змiнювалися в одному напрямi – зменшували агресивну дiю фагоцитiв, заспокоювали захиснi сили.
            Рiч у тiм, що клiтини кровi живуть i рухаються у водi. Вiдомо, що молитва змiнює структуру води, i вода стає зовсiм iншою, її властивостi докорiнно змiнюються. Тобто, не виключаються змiни властивостей клiтин кровi як результату змiни структури води.
            І ще одне. Ви, напевно, не раз бачили, що багато священиків чи черниць виглядають молодшими за своїх ровесників. На мою думку, це завдяки молитві, яка мобiлiзує глибинні механiзми в організмі. Молитва омолоджує. Але сила молитви існує тільки в поєднанні з вірою.
Леся ЯСИНЧУК
           

            До речі:
            – А ми досліджували вплив молитви на людський мозок, провівши науковий експеримент, – додає російський професор, доктор біологічних наук Валерій Сльозін. – Сім вихованців духовної академії прийшли до нашої лабораторії для участі в експериментах. Співробітники лабораторії записували електроенцефалограми, коли вони молилися. Були здивовані, з'ясувавши, що під час молитви ритм біотоків мозку вповільнюється настільки, що є причини говорити про існування четвертого стану свідомості – молитовної бадьорості.
            Коли семінаристи заглиблювалися в молитву, відбувалося уповільнення ритму біотоків до 3 герцiв. Такий стан свідомості буває лише у немовлят до двох місяців. Зазвичай, кора головного мозку дорослої людини генерує альфа- і бета-ритми біотоків iз частотою від 8 до 30 герцiв. Найважливіший висновок, який ми зробили – четвертий стан мозку такий же необхідний людині, як і всі інші. Його відсутність порушує гармонійний розвиток людини,
призводить до хворіб i деградації.
            Не повірите, але після цього дослідження моє життя змінилося. Я повірив у Бога (до того все життя був атеїстом), прийняв хрещення, став ходити до церкви. Після 30 років спільного життя ми з дружиною обвінчалися.
            Маю усі підстави вважати, що молитва продовжила життя моїй дружині, котра важко хворіла. На жаль, вона вже померла. Але за даними американської онкологічної асоціації, оцерковлені люди, котрі хворіють на рак, у середньому живуть на п'ять років довше, ніж невіруючі хворі.                                                             
            – У психологiї є така теза: те, у що людина вiрить, стає реальнiстю, – розповідає відомий психотерапевт Світлана Ройз. – Вченi довели: коли людина щиро молиться, то включається альфа-свiдомiсть, де знаходиться центр, що вiдповiдає за психосоматичнi недуги, тобто тi, що мають психологiчну природу. У моїй практицi було чимало випадкiв, коли щирою молитвою пацієнти вилiковувалися вiд бронхiальної астми.

ЕКСПРЕС, 5 травня

Наші свята / ПОВІР І ЗАБУДЕШ ПРО ХВОРОБИ
Tagged on: