Якщо ви зібралися за кордон, майте на увазі, що ваша поїздка може бути останньою. Практика показує, що перетинаючи кордони, більшість українців стають беззахисними і опиняються в смертельній небезпеці.
Життя людини безцінне, в тому сенсі, що у нас в Україні воно нічого не вартує. Час від часу у новинах з’являються повідомлення про українців, які загинули за кордоном. Буває так, що людина їде на заробітки, де пропадає безслідно, або їде на відпочинок за приємними враженнями, а назад повертається у цинковій труні.
У березні цього року країна була шокована смертю актриси та художниці Оксани Гайвас, онуки видатного українського архітектора Анатолія Добровольського, яка загинула, перебуваючи в Єгипті.
Дівчина опинилась у комі після падіння з квадроциклу, а українська страхова компанія відмовилась оплачувати її лікування, оскільки не вважала це страховим випадком. Пізніше страхова фірма, пов’язана з туроператором, вимагала з матері померлої 4 тисячі доларів за доставку тіла в Україну (в нас звикли цинічно заробляти на чужому горі).
У 2010 році стався ще більш красномовний випадок. 34-річний львів’янин Віктор Подригуля загадково гине на відпочинку в Туреччині. Подригуля заможна людина. За приблизними підрахунками, його статки сягають десь 4 млн. доларів.
Обставини його смерті настільки дивні, що закрадаються сумніви, чи не вбили молодого бізнесмена? Перед своїм виїздом на відпочинок він був здоровою людиною і не мав жодних хронічних захворювань, патологій. Однак, як пояснила родичам та друзям загиблого Анна Журавель, з якою він перебував на відпочинку, Віктор Подригуля помер від серцевого нападу. Однак жодного документа, який би це підтвердив, не існує.
Це зрозуміло, адже розслідувати справу за кордоном надзвичайно важко. На це потрібні кошти, яких держава правоохоронцям не виділяє. Чи, можливо, на бездіяльність правоохоронців повпливав і інший фактор – конкретні претенденти на статки Віктора Подригулі? На його гроші та майно одразу після смерті починає претендувати велика кількість людей. Зверталась із позовами до кількох суддів і вищезгадана Анна Журавель, секретар Віктора Подригулі. Мета її заяв – визнання цивільною дружиною і спадкоємницею Віктора. Потім схожі заяви подавали до суду його бухгалтер Наталя Гавриляк та інші.
Єдиний законний спадкоємець, брат покійного – Анатолій Подригуля – розпочав власне розслідування обставин смерті Віктора. Він вимагав проведення повторного розтину тіла.
Результати розтину неабияк здивували його. У акті судово-медичного дослідження № 6452010 від 30.12.2010 року зазначено: «Причина смерті Подригулі Віктора Петровича 14.11.1975 р.н. є попередньо неуточненою».
Як таке можливо? Лікарі не можуть визначити причину смерті? Якщо б це був серцевий напад, лікарі, звичайно ж, помітили б це.
Анатолій Подригуля зв’язувався з Міністерством внутрішніх справ Туреччини і телефоном йому повідомили, що на шийних хребцях брата та на потилиці були гематоми, які можуть свідчити про його насильницьку смерть.
Він неодноразово звертався в міліцію та прокуратуру, вимагаючи розпочати розслідування причин смерті брата, але щоразу отримував відмову: правоохоронці вперто не вбачають у загибелі Віктора складу злочину.
24 жовтня 2011 року Анатолій Подригуля теж загадково помирає. Його напередодні кладуть на обстеження у Львівську клінічну лікарню швидкої допомоги, але через 5 днів раптово переводять до туберкульозної лікарні, звідки він живим уже не повертається (слід зауважити, що туберкульозом чи раком легень він не хворів). Спадкоємиця Анатолія Подригулі, Ірина, отримала на руки документ, згідно з яким причина смерті – тромб.
Після смерті Віктора Анатолію Подригулі неодноразово погрожували телефоном, рекомендували відмовитися від спадку особисто чи через знайомих. Увечері 23 січня 2011 року його мало не збив автомобіль, який цілеспрямовано їхав на нього. 8 березня 2011 року хтось поклав під двері його помешкання похоронний вінок з написом «Толик, жду тебя! Твой брат Виктор». Щоб повністю зламати його волю, проти Анатолія було порушено кримінальну справу. Незважаючи на це, правоохоронці і в цій смерті не вбачають складу злочину.
Правоохоронці України не бажають розслідувати злочини, які були скоєні проти громадян України за кордоном. Поліція інших держав теж розглядає такі справи поверхнево, оскільки за кордоном добре знають, що держава Україна не бажає захищати своїх громадян, якщо вони опиняються у складних життєвих ситуаціях.
Отже, скоювати злочини проти українців за кордоном більш безпечно, ніж в Україні. Приміром, є людина, яку хочуть вбити заради спадку. Вбивство в Україні будуть вимушені розслідувати, ймовірність розслідування такого злочину за кордоном – незначна. Скандал не потрібен ні туроператору, послугами якого користувався турист, ні страховій компанії, яка, звичайно ж, не бажає cплачувати страхову виплату, ні місцевим поліцейським. І тим більше, міжнародний скандал не потрібен країні, на території якої був скоєний злочин. Це погана реклама, отже, «там» зроблять усе можливе, щоб смерть класифікували як нещасний випадок.
Таким чином, кожен з українців, хто їде за кордон, опиняється у небезпеці, а для заможних людей, в яких є що забрати, коефіцієнт ризику багатократно зростає.
Влад ЯКУШЕВ.
ZIK, 18 квітня
Ведуча розділу Калина МИРСЬКА.