З IНІЦІАТИВИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛРАДИ СТВОРЯТЬ ПОРТАЛ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ

         28 березня у Львівській обласній раді відбулося спільне засідання постійної комісії з питань освіти та науки і постійної комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном.

         На засіданні депутати обговорили заходи щодо виконання проекту Регіональної програми співпраці із закордонними українцями, трудовими мігрантами та реемігрантами на 2013-2015 роки. Нагадаємо, що проект Програми внесений до порядку денного сесії Львівської обласної ради, яка відбудеться 2 квітня.

         Також депутати підтримали пропозицію голови постійної комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном Львівської обласної ради Павла Хобзея про створення у рамках реалізації Регіональної програми порталу для українців за кордоном.

ZIK, 28 березня

 

         ЗАМІСТЬ УКРАЇНИ МІКРОАВТОБУС ПОВЕЗУТЬ НА ІБЕРІЙСЬКИЙ ПІВОСТРІВ

         У пункті пропуску Краковець-Корчова, що на Львівщині, прикордонники спіймали громадянина України, який їхав краденим мікроавтобусом марки «Мерседес Спрінтер». Його вартість складає 87 500 гривень.

         При перевірці законності походження автомобіля прикордонники виявили сліди втручання в номер кузова.

         Як інформує прес-секретар Бєщадського відділу прикордонної служби, було встановлено, що автомобіль викрали в Іспанії. Цією справою займуться польські правоохоронці.

ЕКСПРЕС. ЛЬВІВСЬКІ НОВИНИ, 28 березня

 

         ЛЬВІВЩИНА СПРОБУЄ ЗБЛИЗИТИСЬ З ДІАСПОРОЮ ЗА МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ

         Цьогоріч Львівщина для співпраці з закордонними українцями, трудовими мігрантами та реемігрантами витратить понад мільйон гривень, – розповів Павло Хобзей, голова комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном Львівської облради.

         Таке фінансування передбачене у проекті Регіональної програми співпраці із закордонними українцями, трудовими мігрантами та реемігрантами на 2013 – 2015 роки. Щоправда, бюджет програми ще мають затвердити обласні обранці.

         Один з аспектів роботи у рамках програми – налагодження навчального процесу в суботніх школах за більш цікавою навчальною програмою. «Тому у програмі передбачено навчання вчителів, – сказав пан Хобзей. – Будемо забезпечувати роботу українознавчого табору – за кошти з обласного бюджету ми покриємо двотижневе перебування школярів. Для них це цікаво і пізнавально, адже передбачено чимало екскурсій».

         Крім того, в рамках програми створять освітній портал, якого наповнять навчальними матеріалами для допомоги україномовним школам.

ЕКСПРЕС. ЛЬВІВСЬКІ НОВИНИ, 28 березня

 

         УКРАЇНСЬКІ ЗАРОБІТЧАНИ ВСЕ БІЛЬШЕ ПЕРЕРАХОВУЮТЬ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

         Незважаючи на ріст безробіття в країнах ЄС і на гостинність Росії, українські гастарбайтери були і залишаються здобувачами валюти для України. Зростання грошових переказів українських гастарбайтерів відбувається з року в рік. У 2001 році вони перерахули всього 140 млн. дол. 2002 року вже 203 млн. дол. А в 2012-му українські гастарбайтери перерахували майже 7,3 млрд. дол., що на вісім відсотків больше, ніж у 2011-му. Це лише офіційні дані. Іншими словами, це дані про переказ грошей в Україну від приватних осіб з інших країн через банківські рахунки та за посередництвом платіжних систем. Нема даних про кількість готівкової валюти, яку спрямували в Україну неофіційно. Деякі експерти такі неофіційні надходження оцінюють на рівні 2-5 млрд. дол. Може вони і мають рацію. У будь-якому випадку, частка нелегальних перказів валюти в Україну залишається великою, хоча і зменшується у зв’язку зі спрощенням переказу грошей з-за кордону в Україну.

         Найбільше валюти поступає в Україну з Росії. Це й зрозуміло. Росія була і залишається головним місцем праці українців. Незважаючи на проблеми, в Росію простіше виїхати на заробітки. Та найголовніше Росія велика – праці вистачає усім. Друге місце за об’ємами надходження валюти з-за кордону займає США, а на третьому місці Німеччина. У даному випадку це дійсно частина грошей гастарбайтерів, одначе і частина від української діаспори. До слова, Італія займає шосте місце в цьому рейтингу.

         Експорт робочої сили, як це здійснює Україна, не є її винаходом. Лідерами з експорту робочої сили і притоку грошей гастарбайтерів у світі є Індія, далі ідуть Китай, Мексика, Филіпіни. Україна за обсягом надходження грошей від гастарбайтерів займає 15 місце в світі. Хоча при цьому поступається не лише Китаю й Індії, але і Німеччині та Франції. Проте і в такій ситуації порівняння французьких і українських гастарбайтерів доволі умовне. Наші гастарбайтери це передусім дешева робоча сила і виїжджають на заробітки за кордон по своїй волі і на свій страх і ризик. Французи і німці часто їздять нат роботу за скеруванням своїх роботодавців. Як правило, це кваліфікована робоча сила або керівні працівники, котрим і платят відповідно. Тому й притік грошей різний. Як мовиться, беруть не кількістю, а якістю.

         Було б добре, якби українці також як і французи та німці роз’їжджали по всьому світі як дуже дорогі та висококваліфіковані спеціалісти і заробляли солідно. Але це нереально. В найближчий час однозначно. Як кажуть, заробляєм як можем.

         Напевно, було б розумніше, не витрачати час на боротьбу з безробіттям в Україні, тим паче офіційне безробіття в нас дуже низьке, а дійсно лобіювати інтереси українських гастарбайтерів в інших країнах світу. І перш за все в Росії та Польщі, які є найближчими «робочими місцями» багатьох. Це дійсно було б вигідно і для економіки України, оскільки забезпечило б притік валюти, і для населення, допомогло б знизити навантаження на ринок праці й реально зменшити рівень безробіття. То чому б не зробити ринок експорту робочої сили одним з найважливіших напрямків нашої економіки? При цьому створити нормальні умови для створення накопичувальної системи для українських гастарбайтерів, забезпечити їх правовим захистом і взагалі стимулювати вивчення іноземних мов молодими спеціалістами.

         Що б не казали і не писали, але факт залишається фактом. У 2009 році в Україну надійшло валюти від гастарбайтерів близько 5 млрд. дол., у 2010-му вже 5,5 млрд. дол., а в 2011 році 6,7 млрд. дол. Тут не криза, а навпаки економічне зростання прискореними темпами.

Олександр ОХРІМЕНКО.

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА, 27 березня

 

         ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА СЛУЖБА ВВАЖАЄ УКРАЇНЦІВ ДУРНЯМИ ТА ПІДОЗРЮЄ В ЗЛОЧИНАХ?

         Коротко про «паспортне питання»: як виготовити закордонний паспорт не переплачуючи.

         Інформаційний простір вже насичений фрагментарними повідомленнями про «паспортне питання», але про його вирішення говорити, м’яко кажучи, рано. Суть – ігноруючи нормативні документи, різні відділення Державної міграційної служби (саме вони зараз займаються виготовленням закордонних паспортів), вручають громадянам список необов’язкових платежів. Таким чином, ціна закордонного паспорта у різних відділенях ДМС сягала 457 і  навіть 600-700 грн замість встановлених законом 170 грн.

         Після підняття хвилі інформаційних повідомлень, деякі з необов’язкових платежів, вже не так нахабно нав’язуються громадянам. Що ж стосується Львова, досі від громадян, що бажають отримати закордонний паспорт, вимагають додаткову оплату за фото, довідку про несудимість, тощо.

         Особливо обурливою є ситуація з довідкою про несудимість, яку кожного громадянина змушують нести у ДМС, або платити за її виготовлення, на що ще й треба чекати до 25 днів. Таку перевірку дійсно повинні проводити, але безкоштовно і не перекладаючи тягар на громадян, фактично тицяючи: «А чи не злочинець, ви випадково?». Це, до речі, може кваліфікуватись і як приниження честі та гідності.

 

         "Зірки Ютуба"

         Потужну схвальну хвилю в Інтернеті підняли відеозаписи, викладені на Ютубі про візити кількох колег-активістів у львівське відділення ДМС на Ярослава Мудрого, 12а та Міжрегіональний центр видачі паспортних документів за адресою вул. Залізнична, 56.

         Зухвалі працівники ДМС навіть при ввімкненій камері, дозволяли собі штовханину та інші неподобства. В результаті на працівників ДМС написані скарги, в тому числі за вимагання грошей. Після написання скарг, зразок скарги міфічно зник зі стенду.

         Станом на 20 березня, під час мого цивільного візиту до ДМС на Ярослава Мудрого, 12а, у прийнятті документів (оплата 257,15 грн, тобто держмито + послуги ДМС, без додаткової сплати за бланк паспорту, довідку про несудимість, тощо) було відмовлено, пояснення також не надали.

 

         Перші перемоги у Львові

         Підняття цієї хвилі дає наснагу ентузіастам і випадки візитів юридично підкованих громадян збільшуються, для чого створені інформаційні майданчики у соцмережах.

         23 березня кількома колегами було успішно подано документи на паспорт  за 257,15 грн. (держмито + послуги ДМС), зокрема  у сихівський ДМС, на Зеленій, 150. При чому без жодного скандалу, камер і так далі – спокійною розмовою в межах 15 хвилин.

         Що найбільш дивно у цій ситуації – трапляються громадяни, котрі не те що не проти заплатити вдвічі більше за свій паспорт, а й при цьому невдоволені 15-ти хвилинним затримуванням черги тими, хто переплачувати не хоче. Є багато людей, які хоча і знайють, що паспорт повинен коштувати менше, проплачують всі суми, аргументуючи це тим, що «в нас нема часу», «я хоч юрист, але то не реально» і т.д.

         Проте є й такі, які готові боротися, відстоювати свої права, їх тільки потрібно підтримати, направити у потрібне русло. Тому, по можливості, потрібно максимально поширити інформацію про дану проблему.

         Посередництвом соціальних мереж активісти гуртуються, щоб йти у відділення МДС по кілька осіб.

 

         Схема до дії

         Відстоювання паспорту за 170 грн, наразі має успішні приклади лише через суд, на що піде далеко не кожен. (Рішення Дніпропетровського суду в єдиному реестрі, яке зобов'язало МДС (колись ВВІР) виробити поспорт за 170 грн, якщо особа сама оформила всі документи).

         А от поради як зробити паспорт за 257,15 грн., а не за 457,15грн.: підходите до працівника ДМС і тихо та спокійно пояснюєте, що не хочете скандалу, тому просите все зробити тихо і мирно. Просите дуже наполегливо та непорушно.

         Перед тим варто перечитати інформацію, наприклад на сайті «Захист прав», що є тільки два обов’язкові платежі: державне мито: 170 грн.; послуги служби ДДГІРФО МВС України: 87 грн. 15 коп. Сума: 257 грн. 15 коп.

         Список необхідних документів для оформлення закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон:

         1. Паспорт громадянина України (оригінал і копія 1, 2 та сторінок реєстрації за останні 5 років у двох екземплярах).

         2. Довідка податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера (оригінал і копія – 1 екземпляр).

         3. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон та проїзний документ дитини (у разі їх наявності).

         4. Особи віком від 18 до 25 років, які підлягають призову на строкову військову службу, подають довідку відповідного військового комісаріату щодо можливості виїзду з України. Форма довідки затверджується Міноборони України, або військовий квиток та його ксерокопія (хто відслужив).

         Опис процедури і що треба подати тут.

         Зверніть увагу на пункт 3.8:  «При наданні адміністративної послуги додаткові супутні послуги не надаються» !!!

         Перелік платних послуг і визначення їх вартості, які можуть надаватися підрозділами МВС та ДМС (це і є список, за що можуть брати гроші).

         Постанова КМУ, яка виключила необхідність оплачувати бланк.

         Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Тому об’єднуйтесь по кілька осіб, беріть з собою, про всяк випадок, камеру/фотоапарат і спершу спробуйте все зробити мирно і толерантно.

         Чим більше громадян аргументовано заявлять про свої права, тим швидше відсічемо голову цій гідрі. Спільноти у соцмережах для комунікації. Наступного тижня штурмуватимемо Залізничний відділ ДМС.

Андрій МОЧУРАД.

ZAXID. NET, 25 березня

 

(оновлення)

         КОМІСІЯ УГКЦ У СПРАВАХ МІГРАНТІВ ПРЕЗЕНТУВАЛА В КИЄВІ КНИЖКУ «ЦЕРКВА У ПРОСТОРІ МІГРАЦІЙ»

         Нова книжка «Церква у просторі міграцій: етнокультурні ресурси та соціоінтегративний потенціал релігійних спільнот українців» була презентована під час круглого столу на тему трудової міграції, який відбувся 27 березня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автором видання є Оксана Іванкова-Стецюк, кандидат соціологічних наук, радник Комісії.

         Видання є підсумком кількох дослідницьких проектів, здійснених Комісією у партнерстві з іншими дослідницькими і благодійними організаціями, зокрема з Лабораторією соціальних досліджень у Львові, МБФ «Карітас України», Інститутом народознавства НАН України. У книжці, зокрема, аналізується роль і значення Церкви в умовах соціальної і глобальної мобільності, одним з виявів якої є, власне, міграційні процеси. Особливу увагу присвячено формуванню і розвитку церковних громад у контексті четвертої хвилі української міграції, яка розпочалася відразу після розпаду Радянської імперії.

         Окрім презентації, під час круглого столу в Києві його учасники – науковці, політики і представники мігрантських об’єднань – обговорили також теперішню версію законопроекту щодо зовнішньої трудової міграції, котрий готується зараз при Міністерстві соціальної політики. Народний депутат Валентин Наливайченко наголосив на важливості проведення ближчим часом парламентських слухань на тему міграції, а депутат Олег Панькевич  – на потребі сформувати відповідний підкомітет ВР із питань захисту прав трудових мігрантів.

         Напередодні круглого столу, 26 березня, відбулася вузькофахова дискусія «Який закон про міграцію потрібен Україні?», організована Національним інститутом стратегічних досліджень в партнерстві з Комісією УГКЦ у справах мігрантів. Під час дискусії було досягнуто конкретних домовленостей щодо поетапного допрацювання законопроекту за участю екпертів та мігрантських лідерів. Григорій Селещук, голова Комісії, наголосив на тому, що участь представників мігрантських об’єднань з європейських країн є принципово важливою у напрацюванні міграційного законодавства, яке захищатиме права мігрантів. На його думку, це дозволить уникнути прийняття формальних декларативних документів.

         Таким чином, на заходах мігрантські лідери – чи не вперше – змогли подискутувати напряму на високому інституційному рівні з урядовцями та політиками, відповідальними за міграційну політику України. Також було досягнуто «потрійного» консенсусу між урядовцями, мігрантськими лідерами та науковцями, експертами в міграційній сфері, що може дати реальні, а не лише формальні результати в дальшому формуванні міграційної політики України.

         Захід  у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка транслювався на порталі «Навігатор».

         Партнерами та співорганізаторами заходів виступили: Комісія УГКЦ у справах мігрантів, Лабораторія соціальних досліджень у Львові,  Рада з питань трудової міграції громадян України при Кабінеті Міністрів, Міжнародний фонд «Відродження», Громадська ініціатива «Європа без кордонів», Інститут народознавства НАН України, Міжнародний благодійний фонд «Карітас України», Спілка українців Португалії, Християнське товариство українців Італії.

Повідомила Світлана Одинець

САЙТ УГКЦ, 29 березня

 

         250 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ УЖЕ МАЮТЬ «ЗАПАСНІ» ПАСПОРТИ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ

         Близько 250 тисяч українців мають «запасні» паспорти Росії, Угорщини чи Румунії. Справжніх масштабів поширення подвійного громадянства поміж українців наразі не може визначити ніхто.

         «На сьогодні кількість українців, що набули угорського громадянства, сягає 80–90 тисяч осіб, румунського – до 80 тисяч. Коли врахувати, що вони локалізовані у двох регіонах України: Чернівецькій та Закарпатській областях, чисельність мешканців яких не дотягує і до 2,2 мільйона, то цифра досить значна», – йдеться у статті.

         Водночас, згідно зі статтею, одночасно українське і російське громадянство мають максимум 70-80 тисяч громадян. Це пов’язано передусім із тим, що російська бюрократія неохоче дозволяє скористатися інститутом подвійного громадянства. Зокрема, умовою видачі російських паспортів є відмова від громадянства України.

         Автори наголошують, що в умовах, коли українцям активно роздають свої паспорти сусідні держави, у Верховну Раду внесено законопроект про подвійне громадянство.

         За словами автора проекту депутата-мажоритарника Льва Миримського, неофіційно від 5% до 10% українців уже мають паспорт іншої держави, а «близько 5 мільйонів перебувають на заробітках за кордоном. Багато з них отримують там громадянство і вимушені відмовлятися від українського. Чому країна повинна втрачати своїх громадян?»

         Дії Миримського вписуються в ширший контекст діяльності проросійських сил в Україні.

         «Так, у січні ідею подвійного громадянства педалював Віктор Медведчук. Варто зазначити, що просування цієї теми в Україні збіглося в часі з кроками Кремля у бік спрощення процедури набуття громадянства Росії «соотєчєствєннікамі», які переїжджають туди за програмою переселення", – йдеться в статті.

         «У Держдумі в першому читанні ухвалено законопроект, який дозволяє їм не чекати п’ять років, проживаючи на території РФ, для подання документів на набуття громадянства. Тим часом її програма переселення у 2012-му і без того потроху реалізовується: загалом до Росії на постійне місце проживання торік офіційно виїхало понад 63 тисячі осіб – стільки само, як за шість років до цього», – наголошується у статті.

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА, 29 березня

 

         «БОРИСПІЛЬ» З КВІТНЯ ПОЧНЕ ОБСЛУГОВУВАТИ НОВІ МАРШРУТИ

         Аеропорт «Бориспіль» від початку літньої навігації 2013 року, яку буде відкрито 31 березня, почне обслуговувати ряд нових авіаперевізників та відкриє нові напрямки.

         Зокрема, у літньому розкладі аеропорту передбачено обслуговування нових авіакомпаній – Fly Georgia, Meridiana SpA, Air Astana, Air Malta, Jamahiriya Libyan Arab Airlines, Syrianair, Yamal Airlines, Arkia Israel Airlines.

         Літній сезон передбачає відкриття нових регулярних рейсів до країн Європи, Азії та Африки.

         Зокрема, буде відкрито нові авіасполучення Київ – Сочі (Росія), Ростов-на-Дону (Росія), Краснодар (Росія), Самара (Росія), Тюмень (Росія), Єкатеринбург (Росія), Новосибірськ (Росія), Бішкек (Киргизька Республіка), Караганда (Казахстан), Кустанай (Казахстан), Неаполь (Італія), Верона (Італія), Ніцца (Франція), Пальма де Майорка (Іспанія), Пула (Хорватія), Дубровник (Хорватія), Спліт (Хорватія), Мальта, Тегеран (Іран), Дамаск (Сирія), Тріполі (Лівія), Енфіда (Туніс), Севастополь (Україна).

         До літнього розкладу увійшли чартерні рейси до Бодрума (Туреччина), Бургаса (Болгарія), Даламана (Туреччина), Мадейри (Португалія), Іракліона (Греція), Коси (Греція), Родоса (Греція), Тівата (Чорногорія), Варни (Болгарія).

         Також протягом літньої навігації в аеропорту «Бориспіль» буде збільшено кількість частот на найбільш популярні напрямки. Так, кількість рейсів до Москви збільшиться з 77 до 96.

         Зросте також кількість рейсів до Санкт-Петербурга – з 23 до 28. Від початку квітня легше буде дістатися Тель-Авіва – пасажири зможуть скористатися 49 рейсами (замість 28 рейсів, які були доступні протягом минулого сезону).

         Більш доступною стане столиця Британії Лондон – у літньому розкладі передбачено 41 рейс на тиждень. Суттєво збільшиться кількість рейсів до Амстердама – до 28 рейсів на тиждень, Парижа – до 29 рейсів, Праги – до 24 рейсів, Варшави – до 20 рейсів на тиждень.

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА, 29 березня

 

Рубрику веде Мирослав ЛИНЕЦЬ.