День за днем / ХРОНІКА ПОДІЙ ЗА СІЧЕНЬ (Частина друга)

ЙОРДАНСЬКА КУПІЛЬ ОКСАНИ ГОРІН

Уперше за все своє свідоме життя в недалекому минулому керівник культурно-освітнього центру «Дивосвіт» в Алькорконі наважилася зустріти світлий празник Богоявлення Господнього не так, як завше.

Маємо на увазі те, що Оксана постановила не просто окропити себе Йорданською водицею, але й цілковито зануритися в льодяну купіль на одній з водойм бази відпочинку «Озерний край», що неподалік від Львова, а саме поблизу районного центру Пустомити.

Відважним співаємо пісню. Пам’ятаєте такий крилатий вислів? Отож і ми, співбрати, і співсестри О. Горін по заробітках, мусимо добряче поплескати в долоні й промовити: «Браво! Молодчина!!!»

… Задум пірнути в холодну воду визрів у Оксани десь за місяць до 19 січня. Спонукав до цього приклад її чоловіка Богдана, котрий уже протягом кількох років здійснює подібну процедуру. Справжнім «моржем» він себе не вважає, але поплавати на Йордан стало для нього традицією. Звичайно, деякий острах в Оксани був присутній. Ну, ще б: адже перший раз усе-таки, крижана вода і т.п. Але вона не просто настроювала себе, але й готувалася. Зокрема завчасу почала студіювати відповідну літературу. Прокручуючи в думках момент занурення, вже знала, що промовлятиме такі слова: «Дай, Боже, здоров’я мені та всім людям на землі!» Проте давайте надамо слово їй самій, поцікавившись, які ж відчуття володіли нею в той «піковий» момент.

– Зі зверненням до Господа, щоб послав здоров’ячка і мені, і всім іншим, я наблизилась до драбинки, що вела у воду. Всі вагання якось випарувалися, тож я, заткнувши ніс пальцями лівої руки, рішуче шубовснула у воду.

У ту мить лише слова прохання до Всевишнього панували в голові. Потім ще двічі повторила занурення. Відплисти подалі від драбинки, як це зробив Богдан, не наважилася, бо боялася, що схопить корч.

Коли почала підніматися на берег, то відчула, що ніби наново народилася. А з кожним кроком по землі з’являлося бажання злетіти в вись.

Наступного року обов’язково повторю цю процедуру. Одначе вже не в штучному водоймищі, а в одній з річок. Щоб було відчуття повного зіткнення з первісною природою».

А може нам усім, хто трудиться на заробітках в столиці Іспанії та поблизу неї, взяти на «озброєння» приклад Оксани і наступного року послідувати її стопами? Ну, якщо не всім, то бодай її колишнім підопічним з культурно-освітнього центру «Дивосвіт» це варто зробити. З цього приводу доречними будуть слова, з якими самій Оксані Горін годилося б звернутися до «дивосвітівців»: «Роби зі мною, роби як я, роби краще від мене».

То як, підхопимо приклад нашої крянки-заробітчанки?..

ПАТРІОТИЧНЕ ВІЧЕ В МАДРИДІ

Його організували прихильники Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в неділю, 25 січня, на площі Колумба в іспанській столиці. Гаслом цього зібрання стали такі слова: «Боротьба за соборність і суверенітет України 1918 року – запорука нашої перемоги 2015-го».

А далі пропонуємо вам, шановні читачі, орзнайомитися з дописом, опублікованим на сайті ВО «Свобода» від 25 січня.

Організатором заходу виступив Комітет допомоги українському війську, утворений в серпні минулого року очільниками Української патріотичної асоціяції "Воля" (Іван Вовк, Еспанія), громадської організації "Українці Алкали" (Андрій Модрицький, Алкала де Енарес), асоціяції "Молода Україна" (Світлана Кметик, Мадрид), асоціяції "За майбутнє України" (Мар'яна Палько, Мостолес). Ушанувавши пам'ять борців за єдність і незалежність України у 1918 р. та відзначивши історичну важливість Акту Злуки від 22 січня 1919 р. для майбутнього української нації, голова УПА "Воля", представник ВО "Свобода" в Іспанії Іван Вовк, який вів мітинг, нагадав його учасникам, що саме в 95-ті роковини цієї історичної дати минулого року відійшов у вічність патріярх української спільноти в Еспанії, кавалер ордену "За заслуги" ІІІ ступеню Теодор Барабаш.

"Минув рік відтоді, коли в День Злуки, 22 січня 2014 року, обірвався земний шлях великого патріота України, капітана Першої української дивізії УНА, світлої пам'яти Теодора Барабаша. Юнак із невеликого села Малий Ходачків на Тернопільщині у 1943 році став добровольцем Дивізії "Галичина", маючи за мету навчитися бойового мистецтва і зі зброєю в руках боротися за незалежність Вітчизни. Переживши бої у Словаччині, Словенії, Австрії та ув'язнення в англійському секторі табору для військовополонених в Італії, у 1946 році прибув до Еспанії. Без права повернення на Батьківщину, Теодор Барабаш здобув вищу освіту, одружився, влаштувався на престижну роботу, виховав добрих дітей. Проте його душа – душа націоналіста – завжди була з Україною, яку покійний творив тут, у Мадриді. Саме його слово, його порада стали тим генератором ідеї, внаслідок утілення якої в Еспанії була заснована Українська патріотична асоціяція "Воля", – наголосив свободівець.

Відтак виступив капелан УГКЦ о. Володимир (Нейлюк). У заході також брав участь протоієрей православної церкви Константинопольського патріярхату в Мадриді о. Костянтин (Трачук).

Присутній на вічі перший секретар Посольства України в Еспанії Олександр Прокоп'юк запросив до вшанування хвилиною мовчання жертв злочинів, скоєних терористичними організаціями "ДНР" та "ЛНР" у Маріуполі та Волновасі, нагадав про оголошення дня жалоби з цього приводу і закликав підтримати всеукраїнську ініціятиву щодо вимоги негайного звільнення з московських казематів полоненої української літунки Надії Савченко.

Зі словами підтримки до українців звернулися керівник еспанської правої партії "Національний Союз" Педро Пабло Пеня, який заявив про солідарність очолюваної ним політичної сили з українцями, що зі зброєю в руках виборюють право на свободу і територіяльну цілісність своєї країни. Також запрошені на мітинг дочка і внук покійного Теодора Барабаша щиро подякували всім присутнім за підтримку і пам'ять про їхнього батька та дідуся.

Особливо важливою та необхідною умовою для розвитку і утвердження національної ідеї серед українців як в Україні, так і за кордоном є її підтримка молодим поколінням, народженим вже за часів незалежности держави. Саме у цьому ракурсі варто відзначити патріотичний виступ 20-річного редактора українського інтернет-видання в Еспанії "Надсегурська Україна", Андрія Якубува, який прибув на віче з Валенсії.

На завершення один зі співорганізаторів мадридського "Комітету підтримки українського війська", голова громади "Українці Алкали" Андрій Модрицький оприлюднив звіт про волонтерську діяльність об'єднання за період від серпня 2014 р., а голова асоціяції "Молода Україна" Світлана Кметик закликала учасників віча не бути байдужими, звернувши увагу на необхідність активізації українців за кордоном з метою підтримки наших бійців на Донбасі.

Незважаючи на порівняно невелику кількість присутніх під час мітингу (близько сотні осіб), волонтери комітету зібрали того дня на потреби українського війська понад 800 евро. Крім цього, голова осередку УПА "Воля" з Країни Басків, що приїхав на мітинг у Мадриді, прихильник ВО "Свобода" Геннадій Бєлов привіз декілька посилок із теплими речами та білизною для українських військових, які вже передали в Україну.

Довідка: 26 січня 2014 року прихильники ВО "Свобода" організували наймасовішу на території ЕС (до 4 тисяч учасників) акцію підтримки революційного Майдану в Києві, широко висвітлену еспанськими мас-медія, однак "не зауважену" українськими.

Прес-служба осередку прихильників ВО "Свобода" в Еспанії

ПАНАХИДА В ЧЕСТЬ РОКОВИНИ СМЕРТІ ТЕОДОРА БАРАБАША ТА СИНІВ І ДОНЬОК УКРАЇНИ, ЯКІ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА ЇЇ ВОЛЮ

Її відслужено 25 січня після щонедільного Богослуження в українській парохії Благовіщення на Аргуелєсі. Чин панахиди відправили отці Іван Липка та Володимир Нейлюк. А присутніми на ній окрім парохіян були родичі та приятелі пана Дорка, як щиросердечно та довірливо поміж собою вони його кликали.

Гостями парохії, які молилися, як і всі віряни, під час Служби Божої, а також віддали данину шани панові Теодорові Барабашу під час панахиди, були також представники Посольства України в Іспанії: посол Сергій Погорельцев та перший секретар Валерій Швець.

Не могли не згадати в цей момент і загиблих наших краян у Волновасі та й не лише в ній, які поклали своє молодече життя на олтар свободи, аби звільнити нашу Україну від агресора-хижака, яким виявилася «старша сетричка» Росія.

Як відомо, цей недільний день в Україні було проголошено днем трауру. Звісно, що поширився він і на всі місця за кордоном, де перебувають наші земляки.

РУСЛАНА ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА СЦЕНУ

Українська співачка Руслана Лижичко давно не тішила новими хітами, присвятивши себе громадській діяльності. Гастролі в Іспанії підтвердили її намір повернутися на сцену.

Руслана з початком Євромайдану підтримала патріотичний запал земляків, вирішивши зробити паузу в творчій діяльності. Ще не вивітрилися з пам’яті її полум'яні заклики, які до глибини душі сколихнули не одного з українців. Для прикладу наведемо бодай такі: «Я себе спалю на цьому Майдані, якщо не відбудуться зміни. Я для себе таке рішення прийняла…» Або: «Мій патріотизм – це вибір між «Смерть ворогам» і «Життя безвинним». Не компроміс, а Вибір… Я не підтримую паради, але молюсь за загиблими. Я закликаю до захисту, але захищаю невинних. Я прошу зброю, але вимагаю не стріляти. Я готуюсь до війни, але сповідую мир. Я – це мир. Ми – це Україна. Єдина земля. Єдиний народ. Єдина держава».

Тепер Руслана поступово повертається в професію, що засвідчили три концерти в Іспанії: в Малазі (клуб Sala Paris), в Барселоні (клуб Astoria) та в Мадриді Її виступ у столиці відбувся в неділю, 25 січня, за сприяння асоціації «Молода Україна» та української суботньої школи «Наше майбутнє».

«Я передусім артистка та співачка, і я скучаю за сценою. Саме тому зараз вирішила поєднати боротьбу з пропагандою проти країни-агресора та творчість. Також однією з найважливіших цілей моїх концертів є зміцнення волонтерських рухів української діаспори та об’єднання народного духу навколо спільної мети. Адже лише разом ми побудуємо нову Україну, – переконана Руслана. – Кожна людина в будь-якій точці світу може зробити свій внесок. Саме такі завдання ми з командою Агентства іміджу України ставимо перед собою в рамках нашої миротворчої програми».

Переможниця Євробачення відзначила, що концерти в Іспанії прводились ще й з метою об’єднаня української громади та збору гуманітраної допомоги для бійців, що перебувають у зоні АТО.

ВІДЗНАЧЕННЯ РІЗДВА

Неділя, 25 січня, виявилася напрочуд урожайною на цікаві та змістовні заходи. Один з них під назвою «Розколяда в українській парохії Благовіщення» відбувся в культурному центрі столичного району Монклоа-Аравака. Це стало своєрідним підсумком усього Різдвяного циклу.

Різноманітну програму, що поєднала вертеп, коляду, Маланку, українську пісню й танок, запропонували глядачам учні, вчителі та батьки суботньої школи Доброї Звістки. Ствердимо той незаперечний факт, що цей Різдвяний концерт вдався її організаторам і учасникам на славу. Ті, хто прийшов подивитися на це дійство, отримали величезний заряд бадьорості й оптимізму, наснаги та замилування нашими традиціями.

Так і хочеться вигукнути: «Бравісімо!» усім виконавцям. Одначе найбільше слів захоплення, а відповідно, і найгучніші аплодисменти, адресуємо Нелі Гальчинській, Ігорю Чижевському (за роль жида Мошка), Михайлові Роздольському, Людмилі й Ігорю Щигелям (як господарям свята). Приємно вразив усіх спів тріо у складі Михайла Роздольського, священиків Івана Липки та Володимира Нейлюка, яке виступило на завершення програми.

А зараз нехай святочну атмосферу розколяди відтворять фотографії.

МІТИНГ І ПІКЕТ НА ПІДТРИМКУ НАДІЇ САВЧЕНКО

Понеділок, 26 січня. Представництво Європарламенту та Єврокомісії по вулиці Кастельяна,46 у Мадриді. Тут відбувся мітинг, учасники якого, зорганізовані головою «Української громади за права, честь і гідність українців» Юрієм Чопиком, заявили про свою підтримку мужньої української льотчиці, яку «ненаситна російська машина» незаконно запроторила в свої каземати.

Цього дня, 43-го за рахунком від початку голодування Надії Савченко, наші земляки з усього світу виступили із заявами про її звільнення з чужинського полону. Долучилися до цієї акції й українські заробітчани країни Сервантеса.

А вже наступного дня невеличка група (понад десяток осіб, що немало для трудових буднів) упродовж двох годин пікетувала російське посольство, що поблизу станції метро Республіка Аргентина.